Кожен з нас час від часу або постійно відчуває необхідність змінити у собі щось на краще. Часто ми відкладаємо ці зміни “на завтра” чи “на понеділок”. У ці дні сама Церква своїм уставом каже нам, що настав той самий понеділок. З наступного понеділка починається Великий піст, а піст для православних християн – це насамперед час змінитися на краще.
Необхідність посту засвідчив нам Сам Господь наш Іісус Христос. Перед виходом на проповідь Він пішов у пустелю і провів там у суворому пості та молитві 40 днів. Звичайно, піст не був необхідний Христу як Богу. Однак Господь взяв на Себе людську природу і, залишаючись безгрішним, вирішив зцілити нас у Собі від наслідків порушення Адамом першого посту в Раю.
Великий піст триватиме 48 днів: 40 днів – свята Чотиридесятниця, потім Лазарева субота, Вхід Господній до Єрусалима та 6 днів Страсного тижня. Це досить тривалий період. Щоб пройти його з користю для душі і не нашкодивши тілу, варто знати хоча б основні засади постування, яких вчить нас досвід святих Церкви. Отож, 7 порад тим, хто планує постувати:
-
1. Плануйте.
Визначте, від чого ви будете утримуватися, окрім їжі. Звичайно, сюди обов’язково потрібно записати інформаційний піст. Важливо поставити собі за мету конкретну форму утримання, визначити молитовне правило, об’єм читання Святого Письма тощо. Корисним буде навіть записати свій план. Звичайно, за 48 днів його можна буде підправити, але потрібно з чогось почати. Якщо ж не поставити собі завдань, то не можливо зрозуміти, куди ви рухаєтесь.
-
2. Правильно визначте свою міру посту.
Церква радить певний режим посту, але це загальні рекомендації. Якщо піст згідно з уставом вам підходить – добре, якщо стан здоров’я чи якісь обставини не дозволяють так постувати – порадьтесь зі священником, у якого сповідаєтесь. Важливо обмежити себе не тільки у видах їжі, але й у кількості. Є спокуса хоча й не їсти формально скоромної їжі, але постійно жувати “пісну”.
-
3. Піст без молитви – зусилля на вітер.
Як сказав преподобний Марк Подвижник, «піст безплідний, якщо на ньому не створена молитва». Утримання від їжі, новин, соцмереж, балачок, розваг дозволяє нам звільнити час і сили душі для молитви. Тому у Великий піст ми маємо добру нагоду молитися більше і уважніше. Без молитви піст перетворюється на звичайну дієту.
-
4. Головне завдання посту – покаяння.
А покаяння це не лише визнання перед Богом своїх гріхів, помилок, а й реальна зміна наших справ і думок на добрі, на такі, які приємні Богу. Для цього потрібно чесно перед лицем Божим і свідченням совісті подивитись на своє життя і зазирнути у серце – що там є неправедного, несвятого, противного Господу. І захотіти це виправити.
У справі покаяння є два аспекти. По-перше, це внутрішня робота, боротьба зі своїми пристрастями. По-друге, це справи любові до ближніх, милостиня, прощення образ – те, через що Господь буде змінювати наше серце.
У період Великого посту Церква буде постійно нагадувати про необхідність покаяння. У перші чотири дні у храмі читають Великий покаянний канон преподобного Андрія Критського. В одних тропарях канону звучить прямий заклик до покаяння – іноді як звернення до власної душі, іноді від особи Самого Бога. Інші тропарі наводять приклади зі Святого Письма про гріх та покаяння. Якщо вогник покаяння, запалений на початку посту, затухає – відкривайте Великий канон.
-
5. Виберіть одну річ, яку хочете змінити у собі.
На початку посту, коли сил і натхнення багато, є спокуса взятися за все і відразу. Однак, так розпилятися небезпечно. Святитель Феофан Затворник слідом за давніми подвижниками радить визначити свою головну пристрасть і зосередитись на боротьбі з нею. Доречі, перша у списку пристрастей – догоджання свому тілу, церковно-слов’янською – черевоугодництво. Боротьба з іншими пристрастями також передбачає відмову від самолюбства, догоджання собі. Тому невипадково піст – це основний інструмент боротьби з пристрастями.
-
6. Читайте Святе Письмо.
Слово Боже підтримає і зміцнить. Нагадає, куди потрібно рухатись у покаянні, адже одного голосу совісті буває недостатньо – ми навчились обманювати і себе самих. А Господні слова яскраво висвітлюють всі темні кутки наших душ і обпалюють нечистоту, яку ми там ховаємо.Читайте багато і уважно, порівнюйте себе з людиною, якою її бачить Христос. Передусім – Євангеліє, потім апостольські послання. Зі Старого Завіту – книги Буття, Вихід, пророків. І, звичайно ж, Псалтир – велику хрестоматію молитви, натхненну Самим Богом.
-
7. Радійте.
Господь говорить: «коли постите, не будьте сумні, як лицеміри, бо вони роблять похмурим обличчя, щоб на людях показатися посниками. Істинно кажу вам: вони вже отримують нагороду свою. А ти, коли постишся, помасти голову твою і вмий лице твоє, щоб явитися посником не перед людьми, а перед Отцем твоїм, Котрий втайні; і Отець твій, Який бачить таємне, віддасть тобі явно» (Мф. 6:16-18).
Від нашого посту не повинні страждати наші ближні. Перша реакція гріховної плоті на піст – це гнів. Не випадково ж нам так відгукуються слова, що у піст головне не їсти ближнього. Їсти ближнього не можна взагалі ніколи. Однак в піст це особливо актуально саме через цей внутрішній гнів, який виявляється, коли ми утримуємось від звичного догоджання собі. Тому потрібно терпіти до кінця і бажано – з радістю, адже так ми служимо Господу (Пс. 99:2).
