Що ми святкуємо сьогодні, у день Преображення?
Ми згадуємо подію на горі Фавор, куди Господь Іісус Христос піднявся незадовго до смерті з апостолами Петром, Яковом і Іоанном. Чому ми згадуємо цю подію? Чим вона така важлива, що їй присвячене одне з 12 найбільших християнських свят?
Сама подія наступна. Господь з учнями піднявся на гору, щоб помолитися. І коли вони молилися, Христос постав перед апостолами у такому вигляді, в якому вони Його раніше не бачили. Лице Його засяяло, як сонце, одежа ж Його стала білою, як світло.
Що означає ця переміна? Господь нам відкрив, що це Світло, яке бачили апостоли, не фізичне світло, не матеріальне. Тобто Христос не включав якусь спеціальну лампочку. Це Світло – Його енергія як Бога. Тобто Син Божий як Бог від Бога завжди має це Світло. Але коли Він став людиною, то смирився до крайньої міри і не виявляв Своєї Божественної слави. Але, ставши людиною, Він не переставав бути Богом. Крім того, люди самі не здатні просто так бачити Божественне Світло, їм потрібна для цього особлива сила від Бога. І ось на Фаворі Господь показує Світло Своєї Божественної природи. Тобто Він не змінюється Сам, а змінює людей, які на Нього дивляться, відкриває їм очі.
Саме тому Преображення так важливо для нас. Ним Господь показав, до чого ми покликані і яку Красу ми можемо побачити.
Ми можемо бачити Бога, Його Нестворене Світло! Ви хотіли б побачити Бога? Треба хотіти. Це Світло, звичайно, не якесь видовище, яке споглядається тільки тілесними очима. Господнє Світло діє на всю людину, воно є для нас джерелом справжнього життя і щастя. В цьому Світлі ми пізнаємо Бога. Не просто знаємо щось про Бога, а Він Сам діє на нас Своєю силою.
Звичайно, Боже Світло побачити не так просто. Але Господь дав все для цього, потрібно тільки прийти і взяти.
По-перше, треба хреститись. Нехрещені люди просто не мають органу, яким би вони могли б побачити Світло Бога, вони духовно сліпі.
По-друге, треба отримати Святого Духа. Вперше це відбувається у Таїнстві Миропомазання. Але потім цей дар треба підтримувати і відновлювати, якщо ми проганяємо Господа своєю нечистотою.
Насправді шлях до Фаворського Світла Господь нам показав. За шість днів перед Преображенням Христос вкотре розповідав учням про Свої майбутні страждання і смерть. Апостол Петро відкликав Господа і почав Його вмовляти, щоб Він себе пожалів і не йшов на страждання. Господь дуже різко його зупинив. Тоді ж Господь наголошує, що хрест – це шлях, яким Він пройде першим, а після Нього треба пройти і нам, Його учням: “якщо хто хоче йти за Мною, зречись себе, і візьми хрест свій, і йди за Мною, бо хто хоче душу свою зберегти, той загубить її, а хто загубить душу свою заради Мене, той знайде її; яка користь людині, якщо вона здобуде весь світ, а душу свою занапастить? або який дасть викуп людина за душу свою? бо прийде Син Людський у славі Отця Свого з Ангелами Своїми і тоді воздасть кожному по ділах його” (Мф. 16:24-27).
А після цього Господь веде учнів на Фавор і показує Свою славу. Тобто Він каже нам: шлях – це хрест, і показує, чому ми маємо понести хрест. Нагорода за це перевершує будь-які земні страждання.
Апостол Петро каже: “Господи! добре нам тут бути; коли хочеш, зробимо тут три намети: Тобі один, Мойсеєві один, і один Іллі”. Він говорив, як безтурботна дитина. Тобто на тій горі він був повністю щасливий, бо бачив Бога.
Схоже життя, тільки повною мірою, буде у майбутньому вічному місті, новому Єрусалимі, який зійде від Бога. Як описано в Апокаліпсисі, там не треба буде сонця і місяця для освітлення, “тому що Слава Божа освітила його, і світильник його – Агнець” (Апок. 21:23). Це нас чекає, якщо будемо вірні Господу.
Щобільше, після воскресіння мертвих Господь обіцяє, що праведники самі “засяють мов сонце”, тобто Бог дає Своє Світло святим і воно стає ніби їх власним, вони просякнуті ним і сяють зсередини. Тоді Бог буде все у всьому (1 Кор. 15:28).
А що ж зараз, чи можемо ми бачити Боже Світло? Так, можемо!
На нас діють Божественні енергії, навіть якщо ми не бачимо їх очима як світло: коли ми молимось, коли шукаємо Господню волю у Слові Божому, коли повертаємось до доброчинності, щоб бути схожими на нашого Господа, і найбільше – коли непостидно причащаємось Тіла і Крові Господа нашого Іісуса Христа. Бо Його Тіло і Кров в Ньому нерозривно поєднані з Його Божеством.
Такі дари дає нам Господь. Він любить нас невимовно.
Господи Іісусе Христе, допоможи і нам полюбити Тебе всім серцем і вічно споглядати Твоє Нетварне Світло.