8 січня, в день попразництва Різдва Христового і Собору Пресвятої Богородиці з благословення Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Онуфрія вікарій Київської Митрополії єпископ Васильківський Миколай, керуючий південним київським вікаріатством, звершив Божественну літургію в соборі на честь преподобних Антонія і Феодосія Печерських м. Васильків, настоятелем якого він є.
Нагадаємо читачам, що старовинний собор (18 ст.) м. Васильків — є історичною пам’яткою, побудований на місці Дитинця св. рівноапостольного князя Володимира, який переховував тут сім’ї киян — жінок та дітей — під час військових дій, що вела Київська Русь проти загарбників. Собор був споруджений силами братії Києво-Печерської лаври. В минулому році парафія собору пережила ряд випробувань. Зокрема — претензії розкольників «Київського патріархату» на передачу в їхню юрисдикцію храму, а також спроби вандалів підпалити та пограбувати цю велику святиню.
Цього зимового сніжного ранку прихожани собору радо зустрічали свого настоятеля-архієрея, служба була піднесеною і урочистою.
Його Преосвященству співслужив ієрей Василій Ковач та гості парафії у священному сані.
Після читання Євангелія Преосвященний Миколай виголосив проповідь, в якій розповів пастві про Пресвяту Богородицю і Різдво Христове, про історичні і драматичні події, які супроводжували пришестя у світ Христа Спасителя, якому не знайшлось місця навіть у самій бідній хатці Віфлеєму. Господь народжується у яслах в печері за межами міста, де пастухи укривалися від непогоди. Єпископ Миколай звернув увагу на велике смирення Матері Божої і праведного Йосифа, які не тільки не соромились своєї бідності, але своїми праведними трудами ілюструють всьому людству, що святість, любов до Бога, смирення ідуть поруч з невимогливістю до матеріальних благ. Вони знали, що Господь поклав на них велику місію: в їхньому домі зростав в трудах і допомозі старшим маленький Спаситель світу Іісус Христос. Вони знали, що саме таким життям можна отримати спасіння.
Переносячи увагу на сьогоднішній день, Владика сказав: «Як тільки людина забуває про Бога, так зразу занурюється у безодню гріха, і нема їй спасіння. Тому, що знехтувала Самим Христом, Спасителем світу, Його святими заповідями».
«Колись у ці дні двері у всіх домівках були відкриті, чекали господарі на колядників, а зараз все позачинено. Колись люди жили бідно, особливо по селах, що у них не було навіть взуття, одна пара валянків на всіх, жили в мазанках, була одна вихідна одежа, але як щасливо вони жили! Як легко вони жили! Тяжко трудились, але жили легко. З роботи йшли і пісні співали. Як лише свято — всі йшли до храму Божого, хоч у бідній, але чистій одежі. Приходили, Богу служили, як діти чисті, і були щасливими, наслідували Царство Небесне. Але ось сатана увів у світ матеріальну складову, почали люди багатіти. Замість мазанок з’явилися цегляні будинки, замість тиночків з лози — кам’яні паркани, у кожного з’явилося і взуття, і одежа, і багато чого. І подивіться — позакривалися люди у цих будинках, і дітлахи не бігають, і люди до церкви не ходять. Забули Бога, а все думають про добробут, щоб його було якомога більше, і щоб ніхто на нього не посягнув. „Повісимо замки великі, і не будемо нікого ні любити, ні в гості кликати, самі будемо жити і насолоджуватись…“ І пройде таке життя, як одна мить, і людина збагне, що втратила вона найголовніше — Господа.
Господа, Якого ми з радістю сьогодні зустрічаємо.
То ж будемо, дорогі брати і сестри, жити з Христом і ніколи не будемо Його полишати. І Він нас ніколи не полишить. І дасть усе, що нам потрібно, щоб достойно прожити земне життя і головне — досягти Царства Небесного — те місце, де нема печалі, воздихання, хвороб, голоду, холоду, де нема заздрості і злоби, де всі живуть не по беззаконню цього світу, а по законам Божим.
Це місце ми називаємо одним ємним словом, яке вміщує у себе все — Рай. Тож будемо прямувати до Раю, і Господь нас ніколи не полишить. Немовля Іісус Христос, Бог який воплотився, буде з нами на цьому шляху у всі дні нашого життя. Амінь».
За богослужінням була звершена молитва за мир в Україні.
Наприкінці літургії лунали різдвяні колядки. Єпископ Миколай передав привітання і благословення від Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Онуфрія, а також було роздано різдвяні подарунки дітям і онукам парафіян. Преосвящений владика побажав всім милості Божої у новому році.
Сергій Герук,
прес-служба Київської Митрополії
